Інфекція — слово, яке рідко викликає приємні асоціації. Для більшості людей воно пов’язане з лікарнями, епідеміями, антибіотиками та страхом заразитися.
Наші домашні улюбленці — коти, собаки, птахи, хом’ячки, кролики, шиншили — здаються нам абсолютно здоровими: вони грайливі, добре їдять і з радістю зустрічають господаря. Проте зовнішній вигляд не завжди відображає реальний стан здоров’я тварини. Це й спробуємо прояснити.
Тривалий час в Україні не проводили повноцінної діагностики небезпечних інфекцій у домашніх тварин. Ветеринари та студенти-фахівці змушені були здобувати знання самостійно, використовуючи іноземні джерела. У більшості навчальних закладів і досі немає окремих кафедр, що готували б спеціалістів із лікування дрібних домашніх тварин, а такі дисципліни як епідеміологія, паразитологія чи клінічна біологія майже не викладаються.
Лабораторні дослідження, які проводилися раніше, були обмеженими: застарілі методики, вузький спектр аналізів, мінімальне фінансування. Відповідно, лікування часто зводилося до усунення симптомів без розуміння того, що стало першопричиною хвороби.
Два підходи у ветеринарній медицині
Підхід №1: симптоматичне лікування
Основна увага приділяється змінам у біохімічних та загальних аналізах крові. На основі цих даних тварині призначають інтенсивну терапію: крапельниці, великі дози препаратів, антибіотики, глюкокортикоїди, що в багатьох випадках можуть нашкодити.
Таке лікування тимчасово полегшує стан, але не усуває причини. Часте та невиправдане використання антибіотиків формує суперстійкі штами бактерій, якими заражаються інші тварини та навіть довкілля.
Проте цей підхід економічно вигідний для великих ветклінік — багато маніпуляцій, велика кількість препаратів, часті повторні візити.
Підхід №2: встановлення реального діагнозу
Цей метод ґрунтується на пошуку джерела захворювання. Він потребує глибоких знань, аналітичного мислення та широкої лабораторної діагностики.
Лікар аналізує анамнез, висуває припущення щодо можливих інфекцій і підтверджує їх за допомогою спеціалізованих тестів. Часто такий підхід обирають приватні ветеринари та невеликі клініки, де результат — найкраща реклама.
Роль сучасної лабораторної діагностики
Цивілізований світ давно спирається на точні лабораторні методи. Великі виробники створюють тест-системи саме тому, що інфекції у тварин — реальність.
Наша лабораторія проводить близько 90 видів аналізів для домашніх тварин і птахів, частина з яких є унікальними для України. За шість років досліджено понад 15 тисяч тварин — і ці дані чітко демонструють масштаби проблеми.
Вакцинація: що варто знати
Вакцина — це введення ослабленого збудника, на який організм має виробити антитіла. Але ефективність щеплення залежить від багатьох факторів:
генетично слабкого імунітету,
наявності вже існуючих інфекцій,
невідповідності вакцин до місцевих штамів,
неправильно підібраної дози,
порушення умов зберігання вакцини.
Тому після щеплення тварини часто хворіють — і це не «виняток», а наслідок неврахованих умов.
Перед вакцинацією необхідно обов’язково проводити предіагностику.
Зоонози: інфекції, які можуть передаватися людині
Більшість із них можна контролювати, якщо дотримуватися профілактики:
хламідіоз,
токсоплазмоз,
лептоспіроз,
бруцельоз,
гельмінтози,
сальмонельоз.
Особливу небезпеку становлять трансмісивні паразити (ерліхії, дирофілярії, борелії, бабезії), які поширюються через укуси комах.
Тому профілактична обробка тварин репелентами — обов’язкова.
Тема розведення тварин і відповідальність розплідників
Багато хто займається розведенням тварин без фахових знань, що призводить до масового інфікування в розплідниках.
Однак є й відповідальні заводчики, які роблять лабораторну діагностику нормою, завдяки чому продають здорових тварин.
Висновок простий: лише здорова тварина має високу цінність і добру репутацію.
Бродячі тварини
Безконтрольне підбирання тварин із вулиці та розселення їх у сім’ї без діагностики часто призводить до зараження інших домашніх улюбленців та високих витрат на лікування.
Єдиний цивілізований шлях — спеціалізовані притулки з ізоляторами та лабораторним контролем.
Алгоритми діагностики
За один прийом тварини до ветлікаря зробити максимум аналізів, що відповідають клінічній картині хворої тварини. Одним забором крові відповідати на багато запитань. Для господаря це економічно вигідно, для тварини - найкоротший шлях до одужання, для ветклініки - підтримання іміджу, ефективнішого за будь-яку рекламу.