Токсоплазмоз у домашніх тварин в Україні: розповсюдження, діагностика та профілактика
Токсоплазмоз (Toxoplasmosis) — поширене паразитарне захворювання, яке вражає як тварин, так і людей. Збудником є Toxoplasma gondii, внутрішньоклітинний паразит, що здатний проникати у різні тканини організму та тривалий час зберігатися у вигляді цист. В Україні токсоплазмоз залишається недостатньо вивченою, але актуальною проблемою, особливо в умовах активного розвитку приватного тваринництва та зростання кількості домашніх улюбленців.
Розповсюдження токсоплазмозу в Україні
Відомо, що носіями паразита можуть бути практично всі теплокровні тварини, однак основним джерелом поширення залишаються коти, які виділяють ооцисти з фекаліями. В Україні рівень інфікованості котів і собак варіює залежно від регіону та умов утримання тварин. Особливо високий ризик спостерігається у:
приватних домоволодіннях, де коти мають доступ до вулиці й полювання;
розплідниках і місцях великої концентрації тварин;
господарствах, що годують тварин сирим м’ясом або не перевіреними субпродуктами.
Дослідження ветеринарних лабораторій свідчать, що від 30% до 60% котів можуть мати антитіла до T. gondii, що вказує на перенесену або активну інфекцію. У собак токсоплазмоз реєструється рідше, але вони також можуть виступати механічними переносниками.
Шляхи зараження домашніх тварин
Домашні улюбленці найчастіше інфікуються:
при поїданні сирого або недостатньо термічно обробленого м’яса;
під час контакту зі зараженим ґрунтом чи фекаліями інфікованих котів;
через воду або корм, забруднений ооцистами;
при полюванні на птахів, мишей та інших дрібних тварин — природних резервуарів паразита.
Для котів найбільш небезпечний перший контакт з паразитом, коли вони виділяють найбільшу кількість ооцист у зовнішнє середовище.
Діагностика токсоплазмозу в Україні
Сучасна ветеринарна діагностика дає можливість точно визначити наявність токсоплазми у тварини. Найпоширеніші методи:
1. Серологічні тести (ІФА)
Дозволяють виявити антитіла класів IgM та IgG.
IgM свідчать про гостру інфекцію;
IgG — про перенесене або хронічне зараження.
2. ПЛР-діагностика
Виявляє ДНК T. gondii у крові, тканинах чи фекаліях. Метод особливо важливий при підозрі на активну фазу хвороби.
3. Мікроскопія
Допоміжний метод, що використовується рідше через меншу чутливість.
В Україні велика частина приватних лабораторій пропонує токсоплазмоз як окреме дослідження або у складі комплексів для котів і собак.
Клінічні ознаки у тварин
У більшості тварин токсоплазмоз перебігає безсимптомно, але у разі ослабленого імунітету можливі:
лихоманка, пригніченість;
збільшення лімфовузлів;
м’язова слабкість, тремор;
ураження очей (увеїт, помутніння);
порушення нервової системи;
репродуктивні проблеми: викидні, загибель плоду, народження нежиттєздатних малят.
Собаки часто переносять токсоплазмоз важче, ніж коти, але найбільшу епідеміологічну небезпеку становлять саме коти як остаточні господарі паразита.
Профілактика токсоплазмозу у домашніх тварин
Профілактичні заходи — ключ до контролю поширення токсоплазмозу в Україні. Рекомендовано:
1. Правильне харчування
не давати тваринам сире м’ясо, субпродукти та фарш;
використовувати промислові корми або термічно оброблене м’ясо.
2. Контроль місць перебування
обмежити вуличні прогулянки котів;
не допускати полювання на гризунів;
уникати контактів тварин з ґрунтом, де можуть бути ооцисти.
3. Гігієна
регулярно прибирати котячий лоток (ооцисти стають небезпечними через 24–48 годин);
використовувати рукавички під час прибирання;
дезінфікувати поверхні.
4. Регулярна діагностика
обстеження тварин перед розмноженням;
контроль після періодів хвороб або стресу;
щорічні профілактичні серологічні дослідження для котів.
Токсоплазмоз залишається однією з ключових паразитарних інфекцій серед домашніх тварин в Україні. Висока поширеність збудника, складність виявлення та можливі наслідки для здоров’я тварин і людей роблять цю проблему актуальною. Своєчасна діагностика, відповідальна профілактика, безпечні умови утримання та контроль харчування дозволяють ефективно мінімізувати ризики зараження і поширення токсоплазми.
За умови правильної профілактики та регулярних ветеринарних обстежень токсоплазмоз є контрольованою інфекцією, яка не становитиме загрози ні для тварин, ні для їх власників.
